В Україні мінімалку з 1 січня 2026-го збільшать з 8 000 до 8 647 грн. Це менше, ніж фактичний прожитковий мінімум (рівень бідності). Для того щоб забезпечити базові потреби, працівнику треба щонайменше 10 192 грн (це рівень фактичного прожиткового мінімуму).
Про це йдеться в публікації OBOZ.UA. Фактичний прожитковий мінімум – та сума, яка потрібна, щоб заплатити за базові послуги та товари зі споживчого кошика. Тобто такий рівень мінімалки не дозволить забезпечити навіть базові потреби.
Окремо зростуть зарплати вчителів. З 1 січня 2026 року підвищення становитиме 30%, а з 1 вересня – ще 20%. Навантаження на ставку вчителя залишається без змін – 18 годин на тиждень. Водночас з 1 січня 2026 року посадові оклади педагогів зростуть на 30%.
Наступного року середня заробітна плата в Україні може збільшитись з 26 тис. до 30 тис. грн. Вважається, що достатній рівень мінімалки – від 50% середньої зарплати, але не менше за фактичний прожитковий мінімум. Приблизно 1,5 млн осіб працюють, отримуючи мінімальну платню. Серед них є багато тих, хто насправді заробляє більше, але доплата – у конверті. Але є й ті, хто реально отримує 8 тис. грн. Це передусім люди в маленьких населених пунктах, працівники бюджетної сфери.
Скільки заробляють чиновники
Найбільше чиновники заробляють у колегіальних органах влади. Зазвичай там немає роздутого штату й більша кількість “начальників”. Наприклад, у Нацкомісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), середня зарплата станом на вересень становила 87 тис. грн.
Середня за рік зарплата у НКРЕКП – 94,1 тис. грн. На другому місці за рівнем зарплат опинилось НАЗК. Тут зарплата у вересні була вищою, ніж у НКРЕКП (99,1 тис. грн), однак середня зарплата у 2025-му дорівнювала 92,9 тис. грн.
На третьому місці за рівнем доходів – Антимонопольний комітет. У вересні тут у середньому заробляли 93,5 тис. грн, якщо зважати на статистику зарплат від початку року, то цей показник становить 86,8 тис. грн.
Апарат Верховної Ради опинився на четвертому місці (77,2 тис. грн від початку року та в середньому 72,6 тис. грн – у вересні).
Ну і на п’ятому місці за рівнем заробітних плат – Рахункова палата. У середньому за рік доходи тут склали 73,1 ти. грн, а у вересні – 72,3 тис. грн.
Цікаво, що серед посадових осіб найвищі зарплати не у прем’єр-міністерки чи у міністрів (ці політичні посади не вважаються державною службою).
Наприклад, член НКРЕКП Костянтин Ущаповський торік у середньому отримував 264 217 грн, тоді як прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, як повідомили OBOZ.UA в Кабміні у відповідь на запит, у вересні 2025-го заробила всього лише 90 662 грн.
- Перший віцепрем’єр-міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у вересні заробив 90 545 грн;
- Віцепрем’єр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка – 90 142 грн;
- Віцепрем’єр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба – 90 833 грн;
- Державний секретар Кабінету міністрів Костянтин Мар’євич – 97 743 грн.
А один із заступників Мар’євича, Віталій Чапля, у вересні заробив навіть більше, ніж прем’єрка. Його заробітна плата на руки сягла 130 058 грн. “Секрет” таких заробітків – стаж. Лише надбавка за вислугу років у чиновника становила понад 44 тис. грн. Зазначимо, Чапля – учасник бойових дій. На посаду в уряд він був призначений у грудні минулого року. А до цього працював начальником оперативно-військового управління Державної прикордонної служби України (ДПСУ).
Як раніше писав OBOZ.UA, в Україні з січня 2026-го мінімальна пенсія зросте на 234 грн – до 2 595 грн. Водночас максимальна пенсія підвищиться на 2,3 тис. грн – до 25 950 грн. Крім того, наступного року, в березні, проведуть індексацію пенсій (приблизно на 15%).
Джерело: OBOZ.UA
