Від допомоги до ворожнечі: журналістка пояснила, чому поляки змінили ставлення до українців

У серпні російська балістична ракета влучила у будівлю XIX століття в Одесі. Як розповіла для The Washington Post журналістка Анна Гусарська, тоді вона записала 15-секундне звернення польською мовою. 

"Я - Анна. Цей будинок в Одесі було бомбардовано. Давайте разом збирати пожертви на портативні зарядні пристрої для України", - закликала вона.

Після чого Анна надіслала це відео подрузі у Варшаві, яка опублікувала його у Facebook, де у неї 1 400 "друзів".

"За 48 годин моє відео зібрало аж 955 коментарів, 950 з яких були антиукраїнськими - майже всі польською мовою, а багато з них - нецензурними. Я була шокована їхньою кількістю, але, на жаль, не їхнім тоном", - розповіла жінка.

За її словами, ставлення поляків до українців з початку повномасштабної війни змінилося. 

"Куди поділася польська солідарність? Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році поляки відкрили свою країну для сусідів. Через кордон прибуло дев’ять мільйонів українців; я була там і пам’ятаю спонтанні натовпи з бутербродами та термосами, безкоштовні поїздки та житло. Тоді 78 відсотків поляків підтримували військову допомогу - і вона справді лилася в Україну з Польщі та через неї. Це було тоді", - нагадала журналістка.

Анна наголосила, що сьогодні більшість поляків критикує військову допомогу Україні, а 52% більше не хочуть приймати біженців. 

"Більшість українців, які обрали Польщу – близьку до них за мовою, культурою та географічним розташуванням – як безпечний притулок, перебувають у розгубленості, а деякі планують переїхати до іншої країни", - додала вона. 

Також, як вважає журналістка, українців сприймають як конкурентів на польському ринку праці, а українських жінок - ще й на ринку знайомства. 

"Польські фермери обурювалися тим, що Україна може експортувати своє зерно до Європейського Союзу без мита, і блокували її вантажівки на кордоні. Багато поляків, здається, вважають, що українські біженці є тягарем для бюджету, хоча насправді вони є чистими платниками податків", - пояснила авторка матеріалу.

Аналітик зауважила, що у Варшаві можна часто почути, що українці недостатньо вдячні. Однак, на думку Анни, вся Європа має бути вдячна українським солдатам за те, що вони зупинили росіян, а поляки мають дякувати найбільше. 

"Польща також не може змиритися з тим, що деякі постаті з націоналістичного минулого України - зокрема Степан Бандера - залишаються в її пантеоні, а їхні зображення прикрашають кавові чашки та футболки. Багато поляків вважають їх токсичними персонажами", - уточнила журналістка.

Крім того, один з аналітичних центрів повідомив, що з травня кількість антиукраїнських матеріалів польською мовою на X, Facebook, Instagram, TikTok та YouTube зросла більш ніж на 250 відсотків. 

"Деякі аналітики припускають, що значна частина цієї брудної інформації цілком може бути генерована ботами, щоб створити враження, ніби інтенсивність ворожості більша, ніж насправді. Але коли відомі діячі та організації польської крайньої правої сцени регулярно поширюють її серед своїх підписників, межа між кампанією іноземного впливу та внутрішньою політикою стає розмитою", - підкреслила Анна.

Водночас 15 серпня премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск звинуватив правих опозиційних політиків у налаштуванні виборців проти України та виступив за те, аби Польща допомагала своєму сусідові. 

"Про польсько-українські відносини можна дискутувати, але ніхто не може сумніватися, що підтримка України у війні з Росією - це в інтересах нашої безпеки. Ми робимо це для себе, для поляків, і ні для кого іншого", - запевнив він.

Журналістка підсумувала:

"Багато моїх стурбованих польських друзів почувалися трохи краще, почувши ці слова. Можливо, заклик Туска до власних інтересів зможе достукатися до тих, хто піддався пропаганді. Але немає простого рецепту, як відновити двосторонні відносини та врятувати важливий союз проти небезпечного спільного ворога".