Реактивні "Шахеди": проблема та її вирішення

Останнім часом в інтернеті можна побачити багато думок про стан справ з реактивними "Шахедами". Декілька - сильно спрощених, деяких - маніпулятивних, деяких - доволі професійно викладених. Спробую зібрати свою.

Серед критиків дронів-перехоплювачів є люди, які, вочевидь, шукають негатив і йому радіють. Адже це привід заявити: "Я ж казав!". Але річ у тому, що росіяни застосовують проти нас реактивні "Шахеди", бо дрони-перехоплювачі "вбили" старі й дешевші, масові "Шахеди".

Фактично, за один рік вони зробили ураження звичайним "Шахедом" неефективним економічно (їх, банально, стали більше збивати дешевими перехоплювачами). І, якщо згадати Київ рік тому, то його "перегортали" саме звичайними "Шахедами", а над його захистом бились всього чотири екіпажі перехоплювачів (та декілька екіпажів ЗРК). Згадайте, який крик стояв тоді, і порівняйте з тим, що було зроблено за цей рік…

Що ж до деяких заяв, що до реактивних "Шахедів" "не підготувались", це – спрощене сприйняття ситуації. Адже реактивні "Шахеди" існують вже півтора роки. Весь цей час вони відносно успішно збивались, і в інтернеті є багато відео, як це робилось зенітними дронами та іншими засобами. Навіть в сьогоднішній ситуації, за статистикою, зенітні дрони збивають 15% реактивних ворожих БПЛА, а розробки покращених зенітних дронів велись і до цього...

Що ж сталося, що система навчилась перетравлювати звичайні "Шахеди", але так само не вийшло з реактивними? Спробуємо розібратися.

Перше - тактика. Нові реактивні "Шахеди" йдуть на висоті 3500+ метрів, що обмежує перелік засобів, які можуть їм протидіяти. Зенітні комплекси на автопушках (такі як "Гепард" та аналоги), а також групи МВГ з кулеметами їх не дістають. ПЗРК у МВГ, до речі, теж не дістають на великій висоті.

Це означає що на сьогодні є три ефективні засоби протидії: авіація (без вертольотів, тільки реактивна), ЗРК та зенітні дрони. Однак виключення вертольотів, МВГ та пушечних зеніток дуже впливає на ефективність всієї системи, яка еволюційно налаштовувалась все ж взаємодіяти в комплексі. Тепер її треба оптимізувати, змінити, підсилити там, де вона ефективна. Над цим працюють.

Друге – новий засіб. Це – "Герань-4". До цього ми мали справу, здебільшого, з "Герань-3" на реактивному двигуні. Але то була саме стара "Герань", якій додали реактивний двигун. Вона не могла летіти дуже швидко та маневрувати та високих швидкостях, бо в неї не витримував фюзеляж. Розганятись вона могла лише на невеликих ділянках і дрони-перехоплювачі доволі ефективно ці БПЛА збивали.

"Герань-4" інакша і має мало спільного з "Герань-3". Китайці допомогли Росії з відповідним двигуном та масовою партією. Ця модель набагато дорожча за звичайний "Шахед", вона вже ближча до наших "Пекло" чи "Рута" (до речі, у росіян великі проблеми з перехопленням наших реактивних дронів, тобто історія дзеркальна – хоча, як по мені, в наших по характеристиках все набагато краще).

Поява нової "Герань-4" у великій кількості стала різким еволюційним кроком. І наша система, яка перетравлювала дронові атаки повільнішими "Герань-3", тепер забуксувала.

Третє - радари. Чомусь всі кричать про необхідність дронів-перехоплювачів, але забувають, що основним в системі є не дрон, а радар. Радари в нас досі в дефіциті, західні виробники законтрактовані, українські теж забиті замовленнями, декілька зараз розробляють свої тактичні радари… але все це - час.

Щоб ефективно протидіяти реактивному "Шахеду", його треба виявляти раніше, і не втрачати на більших ділянках. А для цього потрібно більше радарів та перекриття більших ділянок. Раніше ми, здебільшого, "тасували" радари по ділянках, щоб добитися кращої ефективності. Як краще розміщувати існуючу кількість радарів, щоб краще протидіяти реактивним "Шахедам", - велике питання та великий шмат координаційної роботи.

Четверте - еволюція в системах керування. Реактивний "Шахед" - це лише один із засобів в дроново-ракетній навалі. Там беруть участь і дрони-обманки, і дрони-розвідники, і ударні керовані "Шахеди"… Еволюція Mesh-мереж дозволила зробити цю систему більш ефективною та краще застосовувати реактивні БПЛА. І тут дійсно питання: а чи достатньо ми зробили в РЕБі для протидії Mesh-мережам? (Це більше питання до "Флеша").

П’яте – система протидії. Вона зараз переживає переналаштування, бо, як я сказав, вона еволюційно вчилась протидіяти повільнішим цілям (і ефективно цьому навчилась буквально декілька місяців тому). 

Від виявлення до передачі інформації на пости, на засоби протидії; на час реагування в різних ситуаціях; на можливості застосування реактивної авіації; перекриття ділянок засобами, які зараз різко стали неефективними… Все це означає, що треба ці пазли терміново заповнити ефективними засобами (і багато інших складнощів).

Зміни будуть залежати від наявності необхідних засобів та професійних здібностей керівництва, яке відповідає за окремі ділянки оборони, а також наскільки на ці ділянки можна поширити сектори роботи реактивної авіації.

Які висновки з цього?

Ми бачимо наступний крок еволюції російських засобів і черговий виклик для нашої ППО перетравлювати цілі, які летять масово на висоті 3500-4000 метрів та більше й на швидкостях 350-500 км/год (а також з розумінням, що ці швидкості та висоти будуть рости надалі).

Також є розуміння, що система повинна вміти протидіяти вже не "Герань-4", а "Герань-5", має орієнтуватись на "Герань-5" як базовий ударний засіб ворога. Це - дуже складний для перехоплення БПЛА, який не обмежується прикордонними областями, він може летіти сильно далі. Але, при цьому, система має збивати все інше лайно, яке теж бере участь в дронових атаках (застосування проти нас класичних пропелерних дронів ніхто не відміняв).

Усе це разом - доволі непросто. Тому Україні треба нарощувати можливості протидії таким загрозам. Знову - вперше у світі. Втім, нічого нового.