Рада підтримала новий Митний кодекс: що зміниться для українців

Верховна Рада України підтримала в першому читанні законопроєкт про новий Митний кодекс України. За проєкт закону у першому читанні проголосував 261 народний депутат. 

За словами міністра фінансів Сергія Марченка, новий Митний кодексу повністю гармонізує вітчизняне законодавство із нормами Європейського Союзу.

"Це також підв'язано під гроші: 1,5 мільярда євро – це ціна питання макрофінансової допомоги у разі прийняття цього закону", - сказав міністр під час виступу в Раді.

Марченко розповів, що оновлений кодекс запроваджує митну термінологію ЄС, систему авторизації митних процедур, нові правила декларування митного боргу та надання гарантій. Також передбачається повний перехід митниці в електронний формат, прозорий порядок оскарження її рішень і створення спеціального правоохоронного підрозділу.

Окремо очільник Мінфіну звернув увагу на надання митникам правоохоронних функцій, підкресливши, що у 25 країнах ЄС митна служба здійснює оперативно-розшукову діяльність, а у 22 має право проводити кримінальні розслідування.

Водночас голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев повідомив, що комітет рекомендував парламенту прийняти законопроєкт за основу, проте запропонував відкласти найбільш дискусійні норми на пізніший термін. Зокрема, йдеться про надання митниці повноважень здійснювати оперативно-розшукову діяльність, що потребує додаткового обговорення з бізнесом.

Він також наголосив, що новий Митний кодекс не скасовує жодних діючих пільг на постачання товарів в Україну.

Планується, що документ набере чинності з 1 грудня 2027 року, що дасть час для підготовки електронних систем та IT-процесів.

Як пояснили у Міністерстві фінансів, новим кодексом передбачається повний перехід на митну термінологію Європейського Союзу, запровадження системи авторизацій і митних процедур, а також європейського підходу до прийняття рішень, декларування, митного боргу, гарантій та звільнень від сплати мита.

Водночас для бізнесу передбачена безперервність дії вже отриманих авторизацій. Безстрокові авторизації продовжать діяти, а строкові – до завершення встановленого терміну.

Окремо проєкт передбачає запровадження "права бути почутим". Бізнес матиме можливість надати митному органу свої аргументи щодо митної вартості товарів ще до ухвалення формального рішення. Очікується, що це допоможе зменшити кількість спірних ситуацій та судових спорів.

Також передбачена повна цифровізація митних процедур: обмін даними між підприємствами та митницею здійснюватиметься через електронне "єдине вікно", а дозвільні документи інших державних органів мають надходити до системи автоматично. Це має скоротити паперовий документообіг та кількість особистих звернень до митниці.

Водночас проєкт повністю зберігає чинні пільги з оподаткування ввізним митом, зокрема для підтримки обороноздатності, енергетики та надання гуманітарної допомоги. На період воєнного стану та рік після його завершення збережено й порогові значення звільнення від мита для товарів у багажі громадян (до 500 євро/50 кг наземним транспортом та до 1000 євро/50 кг авіатранспортом).