В українських ЗМІ шириться твердження, що бронювання для працівників критично важливих підприємств можуть нібито забирати миттєво й без попередження, однак це не відповідає дійсності. Насправді ж базові правила не змінювалися, а ухвалені нововведення лише спрощують процедуру бронювання й дозволяють підприємствам стабільно утримувати ключових фахівців.
Про це повідомляє Міністерство економіки України. Там зазначають, що поширена інформація є некоректним трактуванням норм оновленого законодавства.
Міністерство економіки офіційно наголосило, що жодних різких скасувань відстрочок не передбачено та не запроваджено. Попри гучні заголовки, базовий механізм бронювання військовозобов’язаних для критично важливих підприємств працює так само, як і раніше:
- відстрочка надається через підприємство, яке має статус критично важливого;
- якщо підприємство втрачає статус (що потенційно може статися через невиконання критеріїв або зміну його діяльності), то бронювання працівників припиняється;
- це правило діє з моменту появи системи бронювання, а не є новою нормою.
Що змінилося насправді
Поправки в законодавстві не ускладнюють процедуру, вони роблять її гнучкішою і зручнішою для підприємств, що забезпечують оборону, економіку та критичну інфраструктуру. Тепер працівників підприємств оборонно-промислового комплексу можна бронювати на 45 календарних днів.
У Мінекономіки зазначають, що це важливе рішення, адже раніше строк був коротшим, і підприємствам доводилося частіше оновлювати документи, що створювало ризики втратити спеціаліста у момент формальних процедур. Також було скасовано 72-годинний строк перевірки.
Раніше списки працівників, подані на бронювання, мали пройти перевірку протягом 72 годин. Тепер цей обов’язковий ліміт скасовано, що знімає технічні затримки та навантаження зі структур, які працюють із даними підприємств.
У деяких ЗМІ фразу “припинення бронювання у разі втрати статусу критично важливого” неправильно подали як можливість моментального скасування відстрочки “без попередження”. Насправді це стара норма, яка діяла від самого початку, а не якийсь новий інструмент.
Тож ідеться не про хаотичні зміни, а про звичайний механізм, що існує стільки ж, скільки й сама система бронювання. Як і раніше, компанії мають право подавати списки працівників, якщо вони забезпечують важливі для оборони процеси або підтримують критичну інфраструктуру.
Як повідомляв OBOZ.UA, в Україні стрімко зросла кількість вакансій із можливістю бронювання. Найвищу концентрацію таких пропозицій фіксують у Київській, Дніпропетровській та Львівській областях, де кількість вакансій уже вимірюється сотнями й тисячами.
Джерело: OBOZ.UA
